|
 Головний тренер ФК "Енергія" Валерій Легчанов проаналізував гру команди у регулярному чемпіонаті в інтерв'ю прес-службі Асоціації футзалу України.
– В якому стані зараз перебуває команда?
– Як і всі, перебуваємо на карантині. Хлопці тренуються щоденно за індивідуальною програмою підготовки. Вона полягає у пробіжках на вулиці та домашніх фітнес-вправах. Поки що такий режим. Очікуємо на майбутні новини.
– Охарактеризуйте виступ «Енергії» у регулярному чемпіонаті?
– Нам вдалося виконати завдання-мінімум. Воно полягало у тому, щоб потрапити до чільної шістки. Кістяк команди потроху додає у зіграності. Хотілося б виступити краще, однак, станом на сьогодні маємо такий результат. У деяких матчах з лідерами мені сподобалася наша гра, водночас, поєдинки з тими суперниками, у протистояннях з якими «Енергія» мала здобути більше очок – не дуже. Виникали питання до психологічного стану гравців. Команді є до чого прагнути. Нашому виступу у регулярному чемпіонаті можу поставити трійку за п’ятибальною шкалою.
– Попереднього сезону команда фінішувала четвертою у регулярному чемпіонаті та заздалегідь забезпечила собі участь у другому етапі. Цьогоріч вдалося пробитися до наступної стадії змагань лише в останньому турі. У чому полягає основна відмінність між нинішнім та попереднім чемпіонатами?
– Передусім, різниця полягає у тому, що ми дещо втратили у досвіді. Передусім, у зв'язку з тим, що команду залишили троє провідних футзалістів. Особливих претензій до футзалістів щодо їхнього ставлення до роботи я не маю. На команді позначилися брак досвіду та внутрішньої впевненості. Не всі проявили себе на тому рівні, на який ми розраховували. Однак, з поверненням Тараса Кузя «Енергії» вдалося додати у реалізації моментів. Команда зрозуміла, що все є реальним. У порівнянні з попереднім сезоном ми взяли мало очок з представниками ТОР-3: всього одне. Минулоріч у цьому плані все склалося значно краще. Перед нами не ставилося медальних завдань, але хотілося перевірити як футзалісти можуть демонструвати свої сильні якості у протистояннях з командами, які ставлять найвищі завдання. Зрештою, це і створило різницю та затягнуло наше потрапляння до чільної шістки.
– Ви вже зазначали, що склад команди залишили троє важливих гравців. Як вдалося їх замінити?
– Тут варто говорити не про заміну, а про появу нових лідерів. Люди, які прийшли не можуть у перші дні та місяці замінити тих, хто пішов. Лідерські позиції звільнилися для гравців, які перебували у команді до того. На жаль, не всім вдалося вийти на новий рівень. Новачками команди стали Володимир Буньо та Ігор Марциняк. Я задоволений їхніми діями на паркеті, прогресом та адаптацією у колективі. Якраз-таки місію лідерів: Коваля, Радевича та Кузя, які пішли, мали брати ті, хто давно перебуває в «Енергії». Однак, це досить складний шлях. Просто перебувати у команді та бути її лідером – це трохи різні речі. Для цього потрібні час, розуміння та постійна практика. У нас трансферна політика не складається з того, що хтось йде, і ми підбираємо виконавця на місце людини. Ми не можемо собі дозволити купувати гравців, тож, шукаємо нових талантів, які за 2-3 сезони повинні стати лідерами. Працюємо за принципом підйому знизу-вгору. Колись «Енергію» тягнули вгору брати Грицини, потім Радевич. Потрібно плідно працювати, щоб досягати прогресу. Лише завдяки цьому можна спочатку ставати найкращими у команді, а потім – прагнути виступати у збірній. Сподіваюся, що гравці правильно розуміють куди їм треба рухатися: лише вперед!
– Після повернення одним з лідерів «Енергії» майже миттєво став Тарас Кузь.
– У цьому виконавцеві я ніколи не сумнівався. Тарас мав дефіцит ігрової практики. Його зайвий раз не потрібно було налаштовувати. Людина повернулася з величезним бажанням продемонструвати чого вона варта. Він показав свої найкращі якості та допоміг команді потрапити до другого етапу. Сподіваюся, що у майбутньому він продовжуватиме демонструвати лідерську гру.
– Який матч чемпіонату можете охарактеризувати для команди в якості найкращого?
– За ігровим малюнком найбільш вдалі поєдинки ми проводили з представниками ТОР-6. Наприклад, відзначив би виїзний матч у Києві проти «ХІТа». Це був третій тур. Ми хоч і поступилися – 1:2, але за змістом гри виглядали непогано. До слова, на відміну від домашньої зустрічі, яку за три місяці ми повністю провалили. Перед цим у другому турі ми досить непогано зіграли з «Кардиналом-Рівне» у Львові. З «Продексімом» відзначу обидва матчі. Якби у першому таймі домашньої поєдинку була краща реалізація – суперник би навряд здобув бодай очко. Після перерви, все ж, далася взнаки виконавська майстерність гравців херсонського клубу. У другому колі з цим суперником не вистачило віри у себе та психологічної впевненості, що ми можемо обіграти цю команду. Також додам матчі кубка та чемпіонату проти «Урагана», які ми провели у Львові. Продемонстрували характер у дербі. В Івано-Франківську перший тайм у матчі чемпіонату також був досить непоганим. На жаль, потім стався провал. У зустрічах з суперниками, які розташувалися у нижній частині турнірної таблиці, були такі собі перепади у результатах. Інколи грали добре, а у деяких поєдинках чомусь боялися самих себе. Тут ми також недобрали очок, що втілилося у нервову кінцівку регулярного чемпіонату. Загалом, якщо підбити менш розлогі підсумки, то оберу домашні поєдинки з «Продексімом» та «Ураганом».
– Як вважаєте, чого не вистачило команді у кубкових зустрічах проти «Урагана»? Задалеко відпустили суперника у першому матчі?
– Насправді, 3:1 – це не надто і велика перевага для футзалу. Суперник більше грав у сподіванні на наші помилки, віддавши ініціативу. Належну реалізацію ми не продемонстрували, а «Ураган» використав свої нагоди. Ми опинилися у позиції команди, яка наздоганяє. Домашня зустріч видалася дуже емоційною. Інтрига могла відродитися, однак, індивідуальні помилки звели нанівець командні намагання. Загалом, за напругою зустрічі вийшли дуже цікавими. Суперник нас покарав на початку обох матчів. Подібні помилки є неприпустимими у настільки відповідальних поєдинках. Тут відзначу швидкий гол в Івано-Франківську, пенальті і вилучення у Львові, які змусили нас перебудовуватися. Однак, ці зустрічі дійсно дали інформацію для роздумів. Є розуміння, над чим треба працювати, аби у майбутньому досягти рівня таких команд, які ставлять перед собою амбітні завдання.
– У другій частині сезону команда зуміла здобути вирішальні очки, які й посприяли її здобутому місцю у чільній шістці. Це залучило більшу кількість вболівальників на трибуни. Погоджуєтеся?
– З нами кожного сезону відбувається подібна ситуація. Ближче до кінцівки сезону починає вимальовуватися гра, адаптовуються новачки. Вболівальників не обдуриш. Навіть після деяких поразок вони підводилися зі своїх місць та аплодували хлопцям. Це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку та приносимо вболівальникам задоволення своєю грою. Дійсно, наприкінці регулярного чемпіонату були надзвичайно емоційні зустрічі з «Ураганом» та «Соколом», а також вже згадані кубкові матчі. Вони додали впевненості гравцям. Футзалісти побачили, що їх підтримують, тобто, на цьому етапі вони розуміють до чого їм треба прагнути. Правильні дії гравців і сприяють кращій підтримці. Це все один взаємозалежний процес. Дійсно, хочу подякувати нашим вболівальникам, які є відданими «Енергії» та переживають з нами як приємні, так і прикрі моменти.
– «Енергія» має представництво в Юнацькій Екстра-лізі. Розкажіть, наскільки залучення молодих виконавців з КІВС «Енергія» до тренувального процесу, а також практика у матчах Favbet Екстра-ліги допомагають їм швидше адаптуватися до футзалу професійного рівня?
– Це питання часу. Важливим є бажання гравців. Добре, що у нас вибудувалася піраміда співпраці з КІВС «Енергія». Зараз у нас більше можливостей слідкувати за молодими талантами, ніж раніше. Передусім, мова про Юнацьку Екстра-лігу. Дійсно, спостерігаємо за ними, аналізуємо прогрес хлопців. Великою є користь і від того, що у штабі «Енергії» працює наставник юнацької команди Назарій Станкевич. Думаю, молодим футзалістам важливо мати розуміння, що вони завжди перебувають у нашому полі зору. Від цього і залежить весь процес підготовки. Частина з них тренуються з основою та отримують свої хвилини в офіційних матчах. Навіть зараз склад КІВС поповнили хлопці з великого футболу. Вони працюють, і розуміють, що все залежить від них. Ми так само сподіваємося, що у майбутньому не будемо шукати за кого з гравців більше заплатити, а, передусім, розраховуватимемо саме на власних вихованців.
– Як має завершитися сезон у Favbet Екстра-лізі?
– Дуже хотілося б, щоб матчі другого етапу відбулися. Це сприятиме більшій зіграності та прогресу команди. У такому випадку можна буде ставити перед «Енергією» медальні задання на наступний сезон. Ми провели останню зустріч 14-го березня, і після цього розпочинати грати у серпні чи вересні – це дуже велика пауза. Насправді, до цього потрібно підійти з абсолютним розумінням всіх процесів. Це залежить від ситуації у країні та можливості кожної команди. Якщо все покращиться – хотілося б дограти чемпіонат. Можливо, доведеться пожертвувати присутністю глядачів або трохи змінити формат. Однак, гравці отримають необхідну практику, і їм буде простіше готуватися до нового сезону.
– Якщо б Ви могли підсилити «Енергію» одним українським виконавцем: кого б обрали?
– Я б з радістю знову попрацював з Віталієм Радевичем.
Четвер, 07 травня 2020, 20:31
| 
