Для любителів статистики підбиваємо підсумки Чемпіонату України серед команд Екстра-ліги 2016-2017, в якому львівська «Енергія» здобула «срібні» нагороди.
Загалом енергетики провели 28 офіційних матчів, забили 82 голи та попустили 64 м’ячі.
Найкращим бомбардиром команди та чемпіонату в цілому став Михайло Грицина, в активі якого 25 голів. У першій п’ятірці бомбардирів «Енергії» в минулому сезоні також Тарас Кузь — 18 м’ячів, Роман Кордоба — 13, Віталій Радевич та Микола Грицина — по 8.
Андрій Федюк сім разів «розписувався» у воротах суперників. Сьомий м’яч став для капітана «Енергії» ювілейним у зелено-білій футболці — 100-им. Серед кращих бомбардирів команди за всю історії її виступів Андрій Федюк зараз на четвертому місці.
На першому зі 174-ма голами Валерій Легчанов, сьогодні головний тренер «Енергії», на другому — Максим Павленко (122 голи), на третьому — Сергій Піддубний (101); на п’ятому — Сергій Тригубець (95).
Водночас Андрій Федюк сьогодні є рекордсменом СК «Енергія» за загальною кількістю проведених матчів за команду — 317. У першій п’ятірці також голкіпер Володимир Кардаш — 307 ігор, Валерій Легчанов — 290, Степан Струк — 239 та Андрій Луців — 221.
Стали відомі перші кадрові зміни у львівській «Енергії» в період міжсезоння. Підсилить нашу команду екс-гравець івано-франківського «Урагану» Антон Лясковський.
Антон Лясковський (26.01.1994 р.н.) є вихованцем житомирського клубу «Візаж». Останні п'ять сезонів відіграв за івано-франківський «Ураган», а також виступав у складі молодіжної збірної України.
Статистика виступів за даними сайту НФК «Ураган»: 2012-13: "Ураган-2" (перша ліга) - 15 матчів (ЧУ=15), 4 голи (ЧУ=4), 2 попередження 2013-14: "Ураган-2" (перша ліга) - 16 матчів (ЧУ=15, КУ=1), 5 голів (ЧУ=5), 3 попередження 2014-15: "Ураган" (Екстра-ліга) - 28 матчів (ЧУ=27, КУ=1), 7 голів (ЧУ=7), 4 попередження 2015-16: "Ураган" (Екстра-ліга) - 19 матчів (ЧУ=17, КУ=2), 2 голи (ЧУ=2), 2 попередження
Тривають переговори з іншими гравцями для підсилення команди, про результати яких проінформуємо додатково.
Також повідомляємо, що Микола та Михайло Грицини, які з 2013 року захищали кольори «Енергії», залишили клуб. В наступному сезоні вони виступатимуть у складі команди «Сталіца», яка стала чемпіоном Білорусі.
Сезон 2016-2017 вже став історією. У цьому сезоні у нас було все: яскраві перемоги і болючі, не завжди заслужені поразки, чудові голи та неймовірні камбеки, виступ нашої команди у Кубку УЄФА і наших енергетиків у складі Збірної України на Чемпіонаті Світу.
І, найголовніше — у нас була справжня командна єдність, характер, воля до перемоги. Саме завдяки всім цим складовим Валерій Легчанов, для якого це був перший сезон як головного тренера команди, привів «Енергію» до срібних нагород.
Хтось скаже, що після чемпіонства це невдача. Така думка має право на існування. Але зважте на той факт, що втриматись на вершині набагато важче, ніж її досягнути. А енергетики зупинилась за крок до вищих нагород, коли просто «дикий нефарт» не дозволив реалізувати наші моменти.
Тож маємо п’яті в історії «Енергії» срібні нагороди. І зараз настає час перевести подих та зібратись з думками. А вже у липні — старт підготовки до нового сезону. На цей період ми беремо невелику інформаційну паузу.
Ще раз дякуємо всім, хто був і є завжди з командою львівських енергетиків! Разом ми переможемо!
Наприкінці травня завершились змагання у найвищому футзальному дивізіоні України — Екстра-лізі, в якому львівська «Енергія» фінішувала зі «сріблом». Про підсумки сезону, тренерську роботу Валерія Легчанова та плани на майбутнє розповів президент СК «Енергія» Олександр Стефанків.
Цього року «Енергія» здобула друге місце в чемпіонаті. Як Ви загалом оцінюєте результати команди у сезоні 2016-2017?
Якщо оцінювати за п’ятибальною шкалою, то в нас четвірка з мінусом. І цей мінус — це осад, який залишився після невиходу команди в наступний етап європейських змагань і фінальних матчів плей-офф, коли все, видається, було в наших руках, але, на жаль, не зуміли «достинути» суперника. І не забуваймо, що минулого року ми були чемпіонами. Тож в загальному — це крок назад. Але є об’єктивні причини, які призвели до цього: команда підсилювалась тільки своїми гравцями, змінився головний тренер. Проте на фініш команда вже вийшла з досить пристойною хорошою грою. І саме у фінальних матчах «Енергія» була в статусі фаворита. Тож в цілому, незважаючи на все, сезон можна назвати вдалим.
Як Ви прокоментуєте гру команди у вирішальних матчах серії плей-офф? У Львові складалось враження, що команді просто не щастить…
Я думаю, тут треба повернутись ще в Херсон, де розпочалась фінальна серія. Вдало зіграли перший матч, вдало грали другий матч — команда програвала, але проявила характер і вийшла вперед. І в останні п’ять хвилин гри втрата концентрації призвела до двох необов’язкових голів. Це психологічно «надламало» команду. Тим не менше, ми повертались до Львова знаючи, що все в наших руках, і що у грі ми сильніші за суперників. І це треба було просто довести перед своїми трибунами. Можливо, саме ця відповідальність перед вболівальниками давила на хлопців. Я тут згадав би і єврокубкові матчі, коли на тебе дивляться твої родичі, друзі, колеги. Саме цей психологічний момент став тим «фартом» чи супервдалою грою Ципуна, який відбивав практично все, що летіло в його ворота. Раз за разом втрачалась віра у забитий м’яч, у перемогу, і саме цього десь нам не вистачило.
Крім фінальної серії, які поєдинку сезону Вам найбільше запам’ятались?
Я вже згадував європейські поєдинки. Ми вперше в своїй історії проводили поєдинки Кубку УЄФА у Львові, вдома. Величезна була організаційна робота, підготовка до цих поєдинків, зустріч команд, які грали разом з нами, організація трансляцій, які були, до речі, проведені на дуже хорошому рівні. Залучили компанію, яка робила це професійно, всі матчі групового етапу транслювали на всю Україну. Ці ігри запам’ятались, хоча і результат був негативний.
В цей момент багато скептиків говорили, що «Енергія» вже не та, що їй не під силу боротись у цьому чемпіонаті за медалі. І приємно, що Валерій Легчанов все-таки не опустив рук. Через клопітку, щоденну теоретичну і практичну роботу вивів команду на пристойний хороший рівень. Вже в лютому, коли в наші ряди ми дозаявили Віталія Танського і перекроїли наші четвірки, команда вийшла на хороший рівень і по грі, і по результату. Згадується досить впевнена перемога над «Локомотивом» в чемпіонаті 3:0, кубкові поєдинки «Енергія» - «Ураган», коли ми першу гру поступились 1:2, а у Львові перемогли 7:1 і пройшли в наступний етап.
Ну і, звичайно, це півфінальна серія плей-офф з командою «ХІТ», коли хлопці вже дійсно по спортивному були «злі» на цю команду. І в чемпіонаті їм двічі програли, і в кубку. Хоча по грі все ніби складалось на нашу користь, але результат остаточний був за нашими суперниками. Тут спортивна злість проявилась — у другому матчі в Києві, за відсутності наших провідних гравців, які були вилучені напередодні, хлопці зуміли добитись позитивного результату. І у Львові підтвердили, що є сильнішими за лідера регулярного чемпіонату, якому прогнозували навіть перемогу в плей-офф. Це, напевно, тоді був наш пік, команда виклалась повністю і показала свій клас. Ми вийшли у фінал, де були фаворитами. Але у фіналі, на жаль, сталось так, як сталось.
Чи задоволені Ви тренерською роботою Валерія Легчанова і чи продовжиться його співпраця з клубом?
Так, співпраця з Валерієм буде продовжена, він готується до наступного сезону. Адже він ще раз підтвердив, що був не тільки видатним гравцем, а вже, я можу про це говорити, стає видатним тренером.
Можу сказати, Валерій Легчанов добився того, що команда з такого міцного середнячка у другому колі стала лідером Чемпіонату України, прогресувала, набирала обертів. І це означає, що тренер на своєму місці.
Нагадаю, що Валерію Легчанову доводиться працювати на два фронти, адже він є помічником головного тренера національної збірної України. У національної команди також цього сезону були складні поєдинки — Чемпіонат світу, якраз напередодні наших матчів у Кубку УЄФА, у лютому були відбіркові матчі на Чемпіонат Європи. Але, я думаю, що це тільки на користь «Енергії», адже він там збагачує свій тренерський досвід.
Крім Валерія Легчанова, у збірній України представлені енергетики Микола та Михайло Грицини. Як Ви оцінюєте їх внесок у загальну гру національної команди і наскільки це важливо для «Енергії»?
Звичайно, що завжди приємно, коли наші гравці залучаються в національну збірну. Брати Грицини — це лідери нашої команди, і вони стали лідерами заслужено. Виклик у збірну це і для них, і для нас великий плюс. Свій внесок вони, звичайно, зробили. Але і в «Енергії» на них покладали велику відповідальність, що у вирішальних поєдинках оці крапки, забиті м’ячі будуть з їхньої сторони. Але це футзал.
«Енергія» славиться саме характером і командною грою, але кого з гравців Ви б могли ще виділити?
Підтвердив свій високий рівень наш голкіпер Володимир Кардаш. Якщо минулий сезон він провів стовідсотково від «А» до «Я», то цього року, можливо, були спади у грі. Але у вирішальні моменти Кардаш був нашим основним захистом, а це половина команди. Андрій Пітуля і Назарій Войтович мали менше практики, але коли було необхідно Пітуля дуже достойно виступав і заміняв Кардаша.
З польових гравців я би виділив Віталія Танського, ми про нього вже згадували. Він прийшов серед сезону, але швидко влився в колектив, став основною ланкою і зцементував гру в обороні першої четвірки, де цього не вистачало. І це дало можливість Грицинам більше зосередитись на атакуючих діях. Також на своєму рівні відіграли і Андрій Федюк, і Степан Струк, і Роман Кордоба. Приємно, що мали більше ігрової практики та стали вже основними гравцями Віталій Радевич і Олег Легендзевич. На жаль, Легендзевич, тут згадаємо і Тараса Кузя, і Василя Дениса — це гравці, які отримали впродовж сезону травми і не змогли допомогти команді у найбільш потрібні моменти. Але це також не від нас залежить.
Чи планує хтось залишити команду, чи всі будуть «у строю» на наступний сезон?
Це питання відкрите. Зараз у нас відпустка, команда до 11 липня відпочиває. Кожен має час заспокоїтись, обміркувати і приймати рішення. Нікого силою ми, звичайно, тримати не будемо. Адже розуміємо, що поруч активно розвивається футзал і в Білорусі, і в Польщі. Сьогодні там зарплати набагато вищі, ніж у нас, тож у гравців є можливість спробувати свої сили у інших чемпіонатах. Ми фінансово не зможемо запропонувати такі самі умови. До речі, гравцями «Енергії» цікавляться і з Об’єднаних Арабських Еміратів, там теж зовсім інші цифри. Тож це вибір кожного гравця, кожен вирішує свою долю, як будувати кар’єру і де він себе бачить.
Але я не роблю з цього проблеми, ми вже неодноразово переконувались, що незмінних людей нема. Ми віримо, що є в нас достатньо на Львівщині футзалістів, які зможуть у потрібний момент підсилити команду. Але я впевнений, що кістяк команди збережеться, якщо хтось піде чи прийде, це буде точкове підсилення. Відсотків на вісімдесят, я думаю, основу команди збережемо.
Які плани в «Енергії» на міжсезоння і підготовку до нового чемпіонату?
З 11 липня команда збирається, проходить поглиблений медичний огляд, втягуючий цикл тренувань у Львові. Тут ми якраз хочемо переглянути потенційних кандидатів. І 24 липня в нас буде, вже традиційно, виїзд на десятиденний навчально-тренувальний збір в Шацьк. А з серпня планується участь у товариських матчах і передсезонних турнірах. В планах турнір в Польщі, в Україні, наш традиційний турнір, який відбудеться з 28 серпня по 2 вересня. А наступний чемпіонат стартує попередньо 16 вересня.
Головні тренери «Енергії»та «Продексіму» прокоментували матчі фінальної серії у Львові.
Валерій Легчанов, головний тренер СК «Енергія» (Львів):
Ваша думка про фінальні матчі у Львові, чого не вистачило команді, аби досягнути позитивного результату?
В цілому ми очікували саме такого малюнку гри від суперника, готувались. Не все нам вдалося щодо результату, реалізації моментів. По самовіддачі, по бажанню в мене немає претензій до команди. Десь ми психологічно втратили той стержень у херсонському матчі і не перебороли цей аспект. Але я вважаю, що ми зробили крок вперед, рухаємось далі. Життя на цьому не закінчується, будемо далі прогресувати. Головне, щоб гра команди радувала глядачів. Будемо на наступний сезон ставити нові завдання і намагатися їх виконувати.
Особливо дякую вболівальникам, які прийшли, підтримали. Дійсно, фінал вдався, ми повертаємо глядачів на трибуни, і це дуже добре. Так, ми цього разу не порадували їх результатом, будемо розбирати ці моменти, які нам не вдались. Це насамперед реалізація. За всіма іншими критеріями, по малюнку гри — я побачив те, що хотів побачити. Десь емоції завадили, хвилювання напевно, не було холоднокровності в тих моментах. Але загалом якщо не виграли, значить провина на мені як на тренері.
Команду суперника вітаю з перемогою, з чемпіонством. А ми будемо працювати далі.
Який настрій в команді після фінальних поєдинків, чи немає психологічної «ями», чи готові гравці далі працювати?
Ні, «ями» ніякої нема. Ми всі один одному чесно можемо дивитись в очі. Командою я задоволений в цьому плані. Я це говорив і восени, коли нам було тяжко після Кубку УЄФА, і взагалі по ходу сезону. Всі добросовісно виконують свої обов’язки, і в цьому аспекті нема ніяких претензій. Ми потисли один одному руки, я подякував команді за сезон, за працю, за підхід до справи. І ще раз кажу, життя на цьому не закінчується. Треба працювати далі, щоб повернути чемпіонство до Львова. Хотілось би його втримати, звичайно. Але так склались обставини — це були не наші дні. Або навпаки — це були дні херсонського «Продексіму».
Ігор Москвичов, головний тренер ФК «Продексім» (Херсон):
Як Ви вважаєте, за рахунок чого вдалося перемогти «Енергію» у двох поєдинках?
Можу сказати, що за рахунок божевільного налаштування футзалістів та виконання тих задач, які їм були поставлені. Тобто – просто бажання. Ми бачили, що «Енергія» все-таки, нема чого приховувати, грала краще. Завдяки самовідданій грі воротаря, злагодженим діям у захисті. Хоча і були помилки – це зрозуміло. Були провали, але правильно обрана тактика на ці дві гри принесла результат, і ми виграли.
В «Енергії» було багато моментів, але вона їх не реалізувала. Це, власне, за рахунок настрою, самовіддачі Вашої команди?
Звичайно. Плюс, коли надійно грає воротар, це передається і обороні. Я можу сказати, що ми у захисті помилялись менше, ніж зазвичай. Хоча було багато моментів у «Енергії». В принципі, «Енергія» набрала непоганий хід під кінець чемпіонату. Львів’яни цілеспрямовано готувались. А ми – за рахунок тактичних побудов, гри від оборони, другим номером грали, і це принесло нам перемогу.
Які Вас відчуття зараз переповнюють?
Ще не розумію. Тобто, не віриться просто, що команда другий рік існує на професійному рівні, і вже є «бронза», є і «золото». Вважаю, що це – успіх. Ну, не віриться просто. Хочу побажати всім херсонським вболівальникам, щоб вони також приїжджали і в інші міста, і так само вболівали, радували футзалістів своєю підтримкою. Я думаю, якби не ця підтримка, невідомо, який би був результат.
Львівська “Енергія” у четвертому матчі фінальної серії Екстра-ліги попри суттєву ігрову перевагу поступилась херсонському “Продексіму” з рахунком 1:2. Таким чином енергетики стали срібними призерами чемпіонату.
У звітному поєдинку “Енергії” була потрібна лише перемога, аби продовжити боротьбу за перше місце. Тож зі стартових секунд львів'яни почали шукати щастя біля воріт суперника.
Але фортуна цього ігрового дня, як і попереднього, відвернулась від енергетиків. Небезпека постійно виникала біля воріт “Продексіму”, але голкіпер херсонців Ципун піймав кураж і “тягнув” практично все. А в окремих епізодах бракувало лічених сантиметрів, аби м'яч таки перетнув лінію воріт гостей.
“Продексім” суттєво менше турбував Кардаша.Однак два своїх моменти біля воріт “Енергії” мельники реалізували на 19 хвилині: спершу відзначився Бессалов, а згодом — Кісельов.
Попри це енергетики атаки не зупиняли і до кінця першої половини зустрічі, і з початком другого тайму.
Однак історія повторювалась: потужний натиск на ворота суперників, регулярно виникали гольові моменти біля воріт “Продексіму”, але рахунок на табло не змінювався.
Далі енергетики розпочали атакувати з п'ятим польовим. І на 32 хвилині львів'янам вдалось “розпечатати” ворота “Продексіму” та відновити інтригу в матчі — відзначився Віталій Танський.
Залишилось ще вісім хвилин на порятунок поєдинку. Більшість цього часу гравці “Енергії” провели на половині майданчика гостей. Але зрівняти рахунок енергетикам так і не вдалось.
Тож в підсумку визначились всі команди-призери Чемпіонату України: “золото” у “Продексіму”, “срібло” в “Енергії”, а “бронза” — в харківського “Локомотива”.
29 травня. Екстра-ліга. Фінал. Четвертий матч. Львів. Палац спорту “Галичина”
Трансляцію четвертого поєдинку фінальної серії між «Енергією» та «Продексімом» у Львові покажуть у прямому ефірі телеканали НТА та X-SPORT.
Початок матчу сьогодні о 17:00 год. у Палаці спорту «Галичина».
Після трьох фінальних поєдинків рахунок у серії 1:2 на користь «Продексіму». Тож «Енергія» не має права на помилку — у сьогоднішньому матчі львів’ян влаштує лише перемога.
Відеоанонс трансляції сьогоднішнього поєдинку на телеканалі НТА дивіться тут:
У третьому матчі фіналу львівська “Енергія” поступилась з рахунком 0:1 херсонському “Продексіму”. Таким чином херсонці вийшли вперед у серії — 1:2.
Обидві команди розпочали матч доволі обережно. Після стартової “розвідки” енергетики регулярно створювали небезпечні моменти біля воріт суперників. Але на останньому рубежі вдало діяв Ципун. А коли і він був безсилий, “Продексіму” на допомогу прийшов каркас воріт.
А на 13 хвилині спрацювало старе правило: “не забиваєш ти — забивають тобі”. Мельники вийшли вперед з допомогою голу Волянюка.
До завершення першого тайму і у другій половині зустрічі “Енергія” намагалась зрівняти рахунок. Допомагав своїй команді і Тарас Кузь, який відновився після травми. Саме після його удару м'яч влучив у стійку. Були багато й інших небезпечних моментів, але м'яч вперто не йшов у ворота “Продексіму”.
Херсонці ж відповідали небезпечними контратаками, після яких доводилось вступати у гру голкіперу енергетиків Кардашу.
Один із ключових епізодів матчу трапився на 33 хвилині. “Продексім” перевищив ліміт допустимих фолів і “Енергія” отримала право на пенальті. Однак Михайло Грицина пробив повз ворота.
На останні хвилини матчу замість Кардаша п'ятим польовим вийшов Кордоба. І саме він мав найреальнішу можливість зрівняти рахунок. Після його удару м'яч влучив у стійку, пролетів майже по лінії воріт і вилетів на майданчик.
Тож фінальна сирена зафіксувала мінімальну перемогу гостей. Четвертий поєдинок серії відбудеться завтра, 29 травня, о 17:00 год., у львівському Палаці спорту “Галичина”.
28 травня. Екстра-ліга. Фінал. Третій матч. Львів. Палац спорту “Галичина”
