Про підсумки історичного Чемпіонату світу, а також підготовку львівських енергетиків до першого матчу нового сезону розповів асистент головного тренера збірної України, наставник "Енергії" Валерій Легчанов в інтерв’ю клубній пресслужбі.  

Збірна України переписала історію. Як оцінюєте це досягнення як для нашого футзалу, так і воюючої України в цілому?

Дійсно, це дуже важливо, особливо в наші часи: подарувати країні гарні емоції. І безпосередньо для нашого виду спорту це дуже добре, що є такий здобуток, стільки нових прихильників, стільки привітань. Я думаю, що це дуже вагомий крок. Ми до цього йшли, готувалися і, можу сказати, заслужили.

Спершу була доволі важка поразка від Аргентини. Як тренерський штаб відновив команду психологічно? Адже далі були чотири перемоги на шляху до півфіналу.

В принципі, ми нічого не змінювали. Можливо, тут зіграв фактор першого матчу, можливо те, що у нас було 12 дебютантів з 14 гравців, можливо, великі очікування... Все рівно, після поразки не змінилися ні напрямок, ні цілі — ми планували виходити з групи, хотілося продовжити виступ якнайдовше. Але після цієї поразки стало зрозуміло, що на чемпіонаті світу краще не робити невимушених помилок. Так сталось, що Аргентина покарала майже за кожну невиправдану втрату м'яча, ці голи в пусті ворота. Отримали таку науку та додаткову мотивацію, і думаю, це спрацювало. А щодо змін чи настанов гравцям, ми спілкувались, подивились теорію — перший тайм зіграли на дуже хорошому рівні. Десь нас надломив цей "свисточок" судді, де, ми думали, навпаки — буде фол в сторону Аргентини, але акторська майстерність воротаря суперників напевно спрацювала. Не по грі ми отримали той гол у роздягальню. А ось по другому тайму ми чисто тактичні моменти обговорювали, що не можна на рівному місці втрачати м'ячі, бо це дуже швидко карається. Навіщо далеко ходити, у бронзовому матчі ми майже те саме зробили з французами, але на свою користь. Тобто скористались досвідом першого матчу (посміхається).

Як впливали кадрові втрати через травми, дискфаліфікації? У кожному матчі команда виглядала потужно і збалансовано, за рахунок чого це вдалося зробити? 

В першу чергу, я думаю, мікроклімат, в гравців було велике бажання грати і вони всі знали, що йдемо на довгу дистанцію, що буде ротація. І що по тактичних напрацюваннях ми підбирали до різних суперників різні квартети. Де були травми, там ротації зробили, а де стались такі травми як в капітана Петра Шотурми чи у бронзовому матчі в Миколи Микитюка — тут вже дістали нашу ментальність: нам чим тяжче, тим краще. Думаю, що ми би і вшістьох зіграли з тим бажанням, з яким ми хотіли досягнути тих медалей. Але на дистанції дуже добре, що нам вистачило тієї "лавки", яка була. Значить, все ми робили правильно у підготовчому процесі, що інколи треба зіграти і за себе, і за того хлопця.

Гра проти майбутніх чемпіонів світу, бразильців — це був просто ТОП-рівень, незважаючи на фінальний результат. Ваші думки стосовно цього матчу? 

Моя думка суб'єктивна буде, напевно. Я скажу за власним досвідом, що це найкращий матч, може це буде дуже голосно сказано, за всю історію. Якщо ми поставимо в один рівень тих самих бразильців, або праймову Іспанію чи Портулалію, чи Аргентину ту ж саму, я не пам'ятаю, щоб такий матч, 2:2, і ми йдемо в атаку за голами, а не відбиваємося. Дійсно, було декілька епізодів, коли можна було забити той третій необхідний гол. І так, як раділа Бразилія після матчу і на майданчику, і як вони співали в роздягальні. Це ознака нашої гарної гри. Тому що багато було матчів чи товариських, чи у 2008 році офіційна на чемпіонаті світу у чвертьфіналі, у 2004 році — тоді вони нас обігрували із запасом. А тут було видно, що вони дійсно раді виходу у фінал і це далось їм нелегко, м'яко кажучи. А ми отримали досвід, що нюансики маленькі, дрібнички іноді вирішують долю матчів. В атаці отримали той непотрібний фол і, на жаль, суперник його використав.

Поєдинок з Францією: досить довго трималась мінімальна перевага нашої команди. Коли зрозуміли, що бронзові нагороди вже не випустимо з рук?

Скажу так, дуже важкий матч, напевно найтяжчий в емоційному фоні. Тому що всі ми люди, в першу чергу, і зсередини можу сказати, що було тяжко, ми  до цього багато затратили кондицій і фізичних, і психологічних. Добре, що ми першими забили, і вистояли там, де було потрібно. Французи дуже напористо, жорстко підходили до кожного епізоду. В другому таймі, коли шальки терезів могли хитнутися, спочатку Євген Жук своїм дублем зробив нам гандикап. А далі став у нагоді досвід ігор проти Франції на товариському турнірі в Литві: там за рахунку 4:1 вони теж почали використовувати п'ятого польового за десять хвилин до завершення гри і їм вдалося зробити камбек. Цього разу ми поставили спецбригаду з самого початку. І коли Даниїл забив п'ятий гол ми зрозуміли, що сьогодні вже не дамо їм шансу на камбек. Ну, а все, що далі було — це радість, дуже велике задоволення, що ми залишились на всю дистанцію і ще й закрили її перемогою та медалями.

Після успіху з'явилось багато думок від вболівальників, експертів, що до футзалу має бути більше уваги, адже успіхи у цьому виді спорту говорять самі за себе.

Якщо порівняти з відносним успіхом на Євро, коли ми потрапили в четвірку, я думаю, ще тоді вже мав би відбутися крок активності та уваги до нашого виду спорту. Але втрутилась, самі знаєте, війна. А після успіху на цьогорічному чемпіонаті світу, сподіваюсь, буде тільки на краще. Тому що підняти рівень дуже важко, а тримати його, щоб наступне покоління туди прагнуло, це ще важче. Для цього треба не тільки пости у соцмережах та привітання. Думаю, що меценатів стане більше і до футзалу буде більше уваги, особливо до молоді та юнаків. 

Вже у суботу стартує Чемпіонат України, тож часу на перепочинок практично не залишилось?

Так, був сьогодні на тренуванні в "Галичині", така "холодіна", різниця температури одразу відчулася (посміхається).

Знаємо, що Ви були постійно на зв’язку із Степаном Струком. Як триває підготовка безпосередньо до гри з Кардиналом?

Так, ми постійно контактували. Команда традиційно розпочала цикл з понеділка, сьогодні я вже долучився, у середу капітан Михайло Зварич повернеться до складу. Класичний цикл, в п’ятницю виїжджаємо, в суботу стартуємо першою грою. Загалом підготовкою до сезону задоволені, тому що  провели велику кількість матчів. Можливо, на майбутнє, треба буде щось підкоригувати, так як ми підкоригували цикл після Кубку Нескорених. Бо було дуже велике навантаження, тому ми змінили напрямок, дали більше відпочинку. А вчора і сьогодні з гарним настроєм провели тренування. Бачу є емоції і розуміння, можливо й успіхи збірної дають своє натхнення. Зараз маємо декілька днів до старту, ще обов’язково проведемо теорію. І з Богом, так би мовити.